Найкращі ідеї застосування інтелект-карт на інтегрованих уроках

"На урок"
Як учителю застосовувати інтелект-карти на інтегрованих уроках? Наведемо приклади, які роблять роботу з ними ефективною.

Інтелект-карти (або ментальні карти) широко застосовуються у навчанні, оскільки вони дозволяють легко систематизувати навіть найскладнішу інформацію. Саме тому їх використання на інтегрованих уроках є актуальним та доцільним рішенням.

Створення учнями ментальних карт безпосередньо пов’язане із роботою обох півкуль головного мозку: яскраве, образне відтворення елементів карти активує творче мислення, а структурне відображення, у свою чергу, задіює логічне. Тому пропонуємо декілька ідей, які допоможуть вам навчити школярів застосовувати цей дієвий інструмент у навчанні та у повсякденному житті.

1. Дітям молодшого шкільного віку цікавіше працювати з інтерактивними елементами. Тому, розробляючи разом із ними інтелект-карти, варто не лише малювати та маркувати кольором, але й застосовувати об'ємні елементи або такі, що видають різноманітні звуки. Це дозволить підключити тактильний і слуховий канали сприйняття інформації та сприятиме кращому засвоєнню і запам'ятовуванню матеріалу теми.

Наприклад, якщо тема уроку «Навчання грамоти» – письмове приладдя, запропонуйте дітям зазначити на карті основні характеристики олівця:

• яким він буває – гострим чи тупим, з грифелем чи без;
• які види деревини використовують для виробництва олівців – сосну, дуб, бук;
• якого кольору бувають олівці - сині, жовті, червоні, зелені;
• під час яких робіт ним користуються – на заняттях, вдома, у проектній майстерні;
• яким чином застосовують – олівцем можна малювати, розфарбовувати, писати, його можна точити чи гризти.

Карта відіграватиме роль яскравої тематичної шпаргалки, створеної на основі особистих асоціацій кожного учня. А маленькі зразки деревини чи стікери різних кольорів допоможуть запам'ятати інформацію про основні характеристики олівців.

2. Ефективно засвоювати знання допомагає урок-змагання. Цікавою стане вікторина, де командам потрібно реагувати на запитання, якомога швидше вимальовуючи на інтелект-карті нову ланку з відповіддю.

3. Під час проведення уроку-гри ментальна карта може застосовуватися як ігрове поле, яке заповнюється протягом заняття. Фішками слугуватимуть кольорові магніти, які легко пересувати на дошці.

Учитель окреслює ключове поняття та малює його маркерами у центрі дошки. Завдання дітей – додавати нові характеристики, пов'язані між собою та з ключовим поняттям. Хід гри простий: учні кидають кубик та домальовують до основного поняття додаткові. Кількість додаткових понять залежить від кількості цяток, які випали на кубіку.

Тобто, якщо тема карти – «Ягоди», наступним ланцюжком будуть види ягід (і знову розгалуження на смаки, розміри, кольори, періоди дозрівання, вітамінний склад, страви з ягід, засоби обробки). Така наочна і логічна демонстрація матеріалу допоможе учням ефективно засвоїти потрібну інформацію.

Можна використати інтелект-карту і як завдання для квесту, який необхідно пройти у довільному порядку. Тематично стилізувавши карту, вчитель утворює асоціативний ряд від основного поняття та малює нові гілки з ключовими словами, де закодовані завдання для учасників команд. Саме цікавість стимулює дітей до відкриття нових знань.

4. Не обійтися без ментальної карти і там, де планується урок-казка, адже саме використання кольорових зображень розвиває уяву – незамінного помічника учнів у опануванні матеріалу. Наприклад, інтегруємо уроки читання та математики. Діти малюють ментальну карту про улюбленого книжкового героя, вчитель слідкує за логікою та структурою побудови кожної роботи, а потім, ґрунтуючись на даних, які зазначив учень, пропонує класу скласти казку. Згідно з хронологією подій у сюжеті діти переходять до розв’язання завдань вирішення прикладів, відповіді на які – дати та кількісні характеристики, про які йдеться у казці. Для наочності різні математичні дії краще маркувати різними кольорами.

Інтегрований урок із казковим сюжетом дозволяє дітям робити логічні висновки, запам’ятовувати теорію, а інтелект-карта допомагає підтримувати інтерес, не втрачаючи уваги.

5. Під час уроку-практики можна окреслити на інтелект-карті перелік рис явища, що вивчається (його переваг, недоліків, можливостей чи «слабких місць»). Такий засіб стане доречним під час уроку-ділової гри, наприклад, під час розробки економічних стратегій з учнями старших класів. Застосування карти допоможе зберегти логіку та зв'язки між діями, що забезпечить глибоке розуміння матеріалу.

6. Якщо вчитель планує урок-подорож, то ментальна карта може зобразити маршрут, який потрібно пройти юним мандрівникам. Наприклад, на уроках літератури можна запропонувати мандрівку творчістю великої письменниці, досліджуючи її життєвий шлях:

• місця, де вона мешкала;
• ім’я, прізвище, псевдоніми;
• творчий доробок;
• як мінялися з часом теми та глибина розмірковувань цитат з її творів;
• світогляд і життєві пріоритети.    

Інтелект-карти з біографією видатних діячів можуть скласти інформаційну добірку, зручну для користування.

7. Урок-конкурс на найкращу інтелект-карту можна провести при вивченні будь-якого предмету. Журі оцінює, чи достатньо зрозуміло та розгорнуто представлена інформація на малюнку, чи не втрачені логічні зв'язки між компонентами. Учні згадуватимуть не лише засвоєний матеріал, але й сам шлях його вивчення. А якщо наприкінці уроку діти вирішать обмінятися картами, то кожен отримає ще й приємний сувенір.

Інтелект-карта може стати дієвою альтернативою конспекту на уроках засвоєння знань, покроковим планом чи презентацією під час їх практичного застосування; тезовим окресленням основних положень для систематизації навчального матеріалу. Застосовуючи цей інструмент на інтегрованих уроках, ви створите умови для ефективного запам'ятовування інформації і навчите учнів аналізувати і систематизувати будь-які дані.