Практичні прийоми
У своєму житті ми час від часу повертаємося до виконаної справи, щоб ще раз обміркувати зроблене, усе зважити і зробити висновки.
На яких уроках найкраще розвивати критичне мислення?
Які шкільні предмети створюють найбільш сприятливі умови для розвитку критичного мислення? Як розвивати критичне мислення на уроках української та іноземної мови, математики, фізики або хімії? На уроках фізкультури і художнього мистецтва?
Критичне мислення потрібне людині кожну хвилину її життя. Тому й формуватися і розвиватися воно має безперервно. А весь процес спілкування педагога з учнями і навіть їхніми батьками має бути спрямований на формування цієї важливої властивості особистості.
Що ж стосується навчальної програми, то, мабуть, не можна сказати, що певний предмет або дисципліна мають більше чи менше можливостей для формування і розвитку критичного мислення. Проте особливі вимоги висуваються до роботи вчителя, оскільки дуже багато залежить від того, як сформульовані завдання і запитання, наскільки вільно діти почуваються на уроці, наскільки вони відкриті й зацікавленні в пошуку і вивченні нового матеріалу, а не у відтворенні викладеного у підручнику, як оцінюється їхня робота й від багатьох інших чинників.
Безперечно, всі навчальні дисципліни – і математика, і література, і мова, і хімія, і фізкультура – повною мірою мають ресурси для формування критичного мислення. Усе залежить від бажання педагога це зробити. Варто зазначити, що тут можна використати будь-яку форму роботи. Головне, щоб завдання містили проблемність, змушували учнів аналізувати інформацію, співвідности її з наявними знаннями і досвідом.
Досвід колег
З чого почати? Які засоби, прийоми і технології використати? Скористайтеся досвідом колег. Перегляньте розробки, представлені в Бібліотеці «На Урок». Можливо, саме там ви знайдете щось нове і цікаве, що надихне вас на подальшу плідну працю.
Наприклад, Борщевська Людмила Володимирівна презентує власний досвід застосування технології розвитку критичного мислення на уроках хімії та біології.
Ділиться здобутками у формуванні критичного мислення на уроках фізикиНіколаєва Леся Дмитрівна
На уроках української мови та літератури формують критичне мислення Каменська Лідія Валеріївна, Сузова Тетяна Анатоліївна і Чуб Тамара Миколаївна
Досвідом формування критичного мислення на уроці історії ділиться Ігнатенко Валентина Миколаївна
Власні розробки занять, спрямованих на формування критичного мислення учнів на уроці математики, презентує Прохоренко Людмила Валентинівна, а на уроці алгебри – Підгорна Марія Михайлівна.
Як оцінювати роботу учнів у процесі формування критичного мислення?
Формування критичного мислення учнів потребує створення умов, що якомога більше розвиватимуть особистість школярів, сприятимуть закріпленню позитивного досвіду. Часто найбільшою проблемою, що заважає розвивати критичне мислення учнів, є страх помилок. Давайте їх «скасуємо»! Привчіть дітей не сприймати помилки як негатив, а ставитися до них, як до певного досвіду. Будемо виходити з того, що навіть неправильна відповідь є певним показником. І найважливішим тут є шлях, пройдений учнем для отримання цього результату.
Як оцінювати роботу учнів?
Але як у такому випадку ставити оцінку? Варто застосувати принцип формувального оцінювання, яке відрізняється від підсумкового тим, що оцінюється не результат, а те, що призвело до нього – докладені зусилля, витрачений час, проаналізована інформація тощо.
Проте ніхто не скасовує завдань, спрямованих на перевірку рівня знань учня, і контрольних робіт, а також підсумкової оцінки. При цьому під час уроку дитина може отримати не одну оцінку, а кілька: за здійснену роботу, за відповіді на контрольні запитання, за розв’язування задач, за інші види робіт. А у випадку, коли весь клас працює, а один учень не хоче, вчитель має повне право відповідно оцінити те, що відбувається. І така оцінка буде сигналом для батьків про те, якого результату слід очікувати.
Формуючи і розвиваючи критичне мислення, ми намагаємося створити відповідні умови для розвитку особистості, апелювати до позитивного досвіду учнів, бо краще засвоюється і зберігається інформація, що не має негативного забарвлення.
А що ж робити з негативним досвідом?
Неможливо уникнути негативних вражень, проте можна навчити дітей правильно сприймати те, що відбувається: бачити перспективи, робити висновки з помилок, зважено і помірковано ставитися до подій.
Як провести урок розвитку критичного мислення?
Якою буде його структура? Які прийоми і засоби використати? Безперечно, відповіді на ці запитання залежать, у першу чергу, від самого вчителя.
Тут можна застосувати традиційну структуру уроку і формувати критичне мислення у процесі опитування, розв’язання задач, виконання вправ, підбиття підсумків уроку.
Або побудувати урок розвитку критичного мислення, що складатиметься з трьох основних етапів:
- виклику (вступної частини уроку);
- осмислення (основної частини уроку);
- рефлексії (підбиття підсумків уроку).
А можна використати новітні форми роботи – провести урок-дослідження, урок-презентацію чи застосувати метод «Перевернутий клас» або як його ще називають, «Перевернутий урок».
Діти та інтернет
Як привчити дітей критично ставитися до інформації з інтернету?
Багато хто з педагогів зазначає, що серйозною проблемою є відсутність критичного осмислення учнями відомостей з інтернету. Тобто вони настільки звикли довіряти будь-яким повідомленням і новинам, що іноді просто не задумуються над тим, чи є правдивою отримана інформація. Що тут робити?
У першу чергу, необхідно привчити дітей критично ставитися до будь-яких даних, навіть, як здається, отриманих із достовірних джерел. Треба пояснити, що інформація може бути неправдивою не тільки через навмисне перекручування, але й через звичайну помилку. Доцільно буде проаналізувати різні приклади поширення новин, пояснити, як формуються і наповнюються інформаційні бази, вказати на виявлені помилки, якщо такі є. Нагадати, а за необхідності й вивчити, правила інформаційної безпеки і незагрозливої поведінки в інтернеті.
Немає коментарів:
Дописати коментар