Тема природи як засіб формування позитивних мотивацій на уроках природничо-математичного циклу в світлі ідей Г.Сковороди

Природа подарувала нам розум для того, щоб ми все життя

розгадували її таємниці.

Леонід  Сухоруков

Григорій  Савович Сковорода - видатний український просвітитель, філософ і поет своєю творчою спадщиною і сьогодні залишається разом з народом.

Г. Сковорода навчав, що в природі — краса і гармонія. З цією думкою тісно пов'язана його ідея «сродної праці»: пізнавай себе, а пізнавши — удосконалюй. Пізнаючи свої нахили, людина правильніше визначить своє місце в суспільстві й принесе найбільшу користь.

У своїх творах Г.Сковорода оспівував природу України, її працьовитих людей, прагнення до щастя й волі. А ще він проголосив людину та її волю найвищою цінністю.

У філософських поглядах Г.Сковороди та у його творчості, ідеалом людини є вільна особистість, котра досягає спокою і радості серед природи, реалізує їх передусім у духовній діяльності. Г.Сковорода одним із перших в українській ліриці започаткував пейзажний жанр, про що свідчать такі вірші як «Саду божественних пісень», «Гей поля, поля зелені» (пісня 13), «Вже хмара пройшла» (пісня 16), «Ой ти пташко жовтобока» (пісня 18), «Осінь нам приходить» (пісня 30). Джерелом пейзажної лірики Г.Сковороди були його власні спостереження над природою, яка стала для нього органічним чинником поетичного мислення.

Григорій Сковорода радив звертатися до природи й до людини. Розум живиться реальною дійсністю. Чуттєві дані добуті у наслідок сприймання цієї діяльності, переробляються розумом і втілюються у волі людини.

Г. Сковорода постійно закликав до спілкування з вічно прекрасною природою, до високих думок, які й сприяють формуванню справжньої людини, розвивають її розум і серце. Він звертається до природи та її краси

О дубрава ! О зелена! О мати моя родна!

В тебе жизнь  увеселенная , в тебе покой , тишина!

Г. Сковорода вважав, що людина не повинна гаяти час. У вихованні розуму, у самовдосконаленні треба поспішати: вік обмежений.

Неможливо виростити повноцінну людину без виховання в ній почуття прекрасного. Фізика є фундаментальною наукою, яка вивчає загальні закономірності перебігу природних явищ, закладає основи світорозуміння на різних рівнях пізнання природи і дає загальне обґрунтування природничо-наукової картини світу. Сучасна фізика, крім наукового, має важливе соціокультурне значення. Вона стала невід’ємною складовою культури високотехнологічного інформаційного суспільства. Головна мета фізики в школі полягає в розвитку особистості учнів засобами фізики як навчального предмета, зокрема завдяки формуванню в них фізичних знань, наукового світогляду і відповідного стилю мислення, екологічної культури, розвитку в них експериментальних умінь і дослідницьких навичок, творчих здібностей і схильності до креативного мислення. Формування сучасної концепції фізичної освіти, перехід на гуманістичну парадигму, в основі якої лежать принципи диференціації, гуманізації та гуманітаризації, діяльнісного підходу, стимулювало пошук активних форм і методів навчання, які спонукають учнів до активних дій, сприяють розвитку їхніх комунікативних навичок. Далеко не всі учні захоплюються фізикою, не всі зацікавленні у збагаченні фізичних знань, бо фізика їм здається надто формальною, важкою для сприймання. Тому організувати навчальний процес на уроках потрібно таким чином, щоб забезпечити максимальну активність учнів; навчати дітей аналізувати, систематизувати, застосовувати знання в життєвих ситуаціях; стимулювати учнів до самоосвіти, творчості. Для досягнення мети потрібне використовування    різноманітних форм, методів, прийомів організації навчально-виховного процесу з урахуванням здібності учнів; розвивати пізнавальний інтерес, виховувати зацікавленість навчальним предметом: від інтересу до здивування, від нього до активної зацікавленості прагнення дізнатися більше, а від них – до міцних знань і наукового пошуку. А крім цього потрібно любити свою роботу, створити атмосферу довіри на уроці, вірити в учня і його сили.

Одним із пріоритетних завдань учителя є реалізація засобами фізичної освіти ідеї взаємодії людини – природи – суспільства. Тобто, пояснення впливу розвитку суспільства на стан навколишнього середовища, зокрема на організми, природні ресурси; формування екологічної культури людини, науково обґрунтованого ставлення до природи як до вищої та загальнолюдської цінності; озброєння учнів не лише практичними вміннями, що допоможуть в оволодінні майбутньої спеціальності, а й засобами пошуку та використання інформації з різних джерел, мотивації до самоосвіти, розвитку кругозору, пізнавального інтересу, інтелектуальних здібностей. В останні десятиріччя діяльність людини здійснює величезний за масштабами й інтенсивністю вплив на навколишнє середовище. Свідченням цього є виникнення багатьох екологічних проблем.

Сучасна програма курсу фізики дає змогу розглянути означені проблеми, вивчаючи питання енергетики, електрифікації, механізації й автоматизації народного господарства. Тому одним із аспектів моєї роботи є робота над екологічними проблемами на уроках фізики. З метою забезпечення активної пізнавальної діяльності учнів поряд із методами організації навчальної діяльності під керівництвом учителя застосовую методи самостійної роботи учнів. Перевагу в них мають пошуки додаткової інформації для підготовки повідомлень, розв’язування фізичних задач на основі фактологічного матеріалу практичного та екологічного змісту, дослідницькі класні та домашні роботи, що мають інтерактивний між предметний характер, створення презентацій. Підвищення результативності уроку сприяє активне залучення учнів до навчального процесу, формування у них прийомів дослідницько-пізнавальної діяльності, використовувати наукові методи впроцесі пізнання .

Для розвитку творчих здібностей навчального предмета важливу роль відіграють позакласна та позашкільна робота з предмета.

Позакласна робота нерозривно пов’язана з навчально-виховним процесом, здійснюваним на уроках, і ґрунтується на знаннях, навичках і вміннях, набутих учнями на цих заняттях. Відомості здобуті на цих заходах, дають змогу учневі доповнити в класі товариша, наводити цікаві приклади, виконувати складні досліди. Важливо постійно закріплювати захоплення учнів до вивчення фізики. Основне завдання учнів самостійно здобувати знання. Найкращих результатів досягає той учитель, який добре організував роботу при вирішенні проблемної ситуації, коли формується і творче мислення, і пізнавальний інтерес. У формуванні творчого мислення фізика посідає особливе місце. Цьому сприяє чіткість і логіка схеми міркувань, точність і лаконічність мови, що характерні для процесу навчання, а також є невід’ємними складовими розумової культури учнів. Розвиток логічного мислення, який здійснюється на уроках фізики, впливає на успішне вивчення всіх предметів, у тому числі гуманітарних.

Головне завдання вчителя – організувати і керувати діяльністю учнів і створити такі умови, коли кожен учень хотів і міг би найбільш ефективно здійснювати таку діяльність. Вчитель прекрасно розуміє, що навчання, знання, вміння і навички – це не сама мета, а лише засіб виховання, метод виховання. Навчитися жити творчо – значить оволодіти естетичним ставленням до життя, сприяти становленню особистості, розвитку її творчих здібностей, виявленню талантів, обдарованості, знайти смисл життя, зробити правильний життєвий вибір, виробити потребу в самопізнанні, само розумінні, самореалізації у різних видах творчої діяльності.

Природа є перше початкова всьому причина
і саморухома пружина.

Г.С.Сковорода

 Природа – це домівка людства і джерело ресурсів для його життя. Екологи наголошують, що природа може існувати без людини, як вже було колись, а от людина без природного оточення не може. Чим більше учень отримує цікавих вражень, тим більше розвивається потреба в їх отриманні. Відчуття краси в явищах природи, гармонійна злагодженість в об'єктах цілого та частин,  довершеність форм і відтінків пов'язані з почуттям приємного, яка глибоко хвилює та облагороджує душу. Учитель має постійно закріплювати й розвивати розуміння сутності кожного поняття, поглиблювати його новими, більш яскравими переживаннями, що посилює інтерес до їх пізнання, розвиває допитливість та позитивне емоційно-вольове ставлення до довкілля.

Учитель повинен створювати такі проблемні ситуації, які б постійно вимагали від учня не лише використання знань, а й прояву ставлень до об’єктів і явищ природи, що сприяє закріпленню вже сформованих уявлень і навичок пізнавальної та природоохоронної діяльності.

Природа – багате джерело духовного збагачення людини. Розбудити чутливість душі, звернутися до виховання почуттів – одне з головних завдань, поставлене сьогодні самим життям. Вдивлятися, вслуховуватися, не минати, побачити прекрасне і не лишитися байдужим - одне із завдання виховного процесу в школі. Милуватися красою природи – це значить зробити її предметом особливої  уваги, це значить духовно з'єднатися з нею.

Г.Сковорода мандруючи світом, пізнавав його сутність, його красу і привабливість, про що і писав у своїх творах Поет-мислитель був невіддільний від рідної природи. Він сприймав її як божественний храм, глибоко вбирав у душу її вічну красу. Природа навівала йому тиху радість, проганяла смуток, схиляла до роздумів.

Філософське сприймаючи навколишній світ, він доносив до нас необхідність сприйняття через спостереження, аналізування. Пізнання процесів в природі її велич, неповторність є один із головних принципів вивчення фізики. Впроваджуючи його, ми підводимо дітей до пізнання реального світу на основі свідомості, прагнемо донести до дітей саму суть явища природи. Опираючись на закони фізики, даємо можливість учням пояснити побачене, по можливості відтворити його. «Пізнаєш істину – ввійде тоді у кров твою сонце» - говорив Г.Сковорода.

Природа має вплив на людину; без цього людина не зможе мати втіху в житті.

При вивченні фізичних явищ на уроках не достатньо лише констатувати факти. У підручниках мало художнього, практичного прояву фізичних явищ. А потрібно донести його до учнів на такому рівні, щоб вони зрозуміли, що це є щось без чого не моливе  існування людини. Г.Сковорода говорив – «З видимого пізнай невидиме» Опираючись на таку мотиваційну діяльність, я націлюю учнів до творчості, до глибокого пізнання навколишнього при спостереженні фізичних явищ у природі рідної місцевості і обов’язковому їх фіксуванні у вигляді фотографій. А це є одним із чинників розв’язання проблеми  в доцільності використання мобільних телефонів у школі. Діти з великим зацікавленням до цього відносяться. Вони фіксують побачені явища, при вивченні відповідних тем стараються самостійно пояснювати їх з наукової точки зору. А яке задоволення вони при цьому отримують! Збираючи матеріал учнів,  я вирішила створити постійно діючу галерею фото робіт під назвою «Фізика у природі рідного краю». Дана галереє є доступною для всіх учнів школи, що є стимулом для заохочення дітей до спостереження, прояву зацікавленості. Чималу допомогу надають матеріали виставки для учнів 7 класу, які тільки розпочали вивчати фізику. І вже маю результат. Вони настільки допитливі і зацікавленні, що проводять домашні досліди, описуючи їх з точки зору фізики, готують презентації.

При проведенні уроків я провожу кількахвилинні екскурсії по галереї до відповідної теми. І яку гордість мають ті учні,  чиї роботи є у переліку.

Серед учнів є і ті, що описують красу рідного краю у віршах.

Справжній рай

Моя земля найкраща в світі,

Її степи, луги, річки

Й волошка в золотому житі

Чарують серце нам завжди.

Цю слід красу нам зберегти

І пам’ятати всім щодня,

Що нам земля як рідна мати,

Вона для всіх лише одна.

Людино, не сміти довкола,

Бо ти живеш у світі цім.

Поглянь, яка краса навколо.

Зроби щось гарне на землі.

Посій квітник побіля хати

І кущ калини поливай.

Тоді почнеш ти відчувати, що край навколо – справжній рай.

                                               Авт. Ногай Крістіна

У рідній стороні краса казкова,

Бо тут природа ніби веселкова.

Дерева розкривають буйні віти.

І квітнуть у лісах барвисті квіти.

Степів просторих пелена зелена.

І рік глибоких голубінь весела –

Усе чарує серце знов і знов.

Бо тут панують щастя і любов.

І скрізь звучать пісні пташині.

Тріпочуть ніжно крила лебедині.

Дзюрчать прозорі чисті води.

Метелики розводять хороводи.

Тут відпочинеш серцем і душею.

Країну цю барвисту я зву своєю.

                                         Авт. Ногай Людмила   

Фізика не така далека від реального життя, як нам іноді здається.  Я вам пропоную розглянути роботи учнів , які увійшли  до галереї.( «Природа прекрасного така, що чим більше на шляху до нього трапляється перешкод, тим більше воно вабить, на зразок того найшляхетнішого металу, який чим більше треться, тим прекрасніше виблискує» - говорив Г.Сковорода.

У напрямку спостереження та дослідницької діяльності у нашій школі працює, ще ряд вчителів. Для цього в школі організована екологічна група. Основне завдання якої спостерігати, описувати та робити висновки по отриманих результатів. Так були проведенні дослідження за бобрами, лелеками, первоцвітом проліски дволистої.  При якому вивчався вплив екології на популяцію цих тварин. З метою екологічного виховання учнів у школі проводяться екологічні вікторини, конкурси плакатів. Г. Сковорода тонко відчував природу, ніколи не втомлювався «вбирати себе» її красу. Я вважаю, що на основі проведеної мною роботи в учнів формуються позитивні чинники до вивчення предмету, при якому учні поринають  у світ оточуючої природи. Одна справа спостерігати за явищами у кабінеті, а зовсім інша в реалії. При цьому в дітей розвиваються допитливість, наполегливість, терпіння, можливість не сухо зазубрювати матеріал, а вміти бачити навколо себе і пояснювати те, що бачать з точки зору фізики. Такий захід непримітно виховує у дітей любов до природи, до рідного краю, вміння бачити красу, розуміти її. Тема природи у фізиці як і в творчості Г.Сковороди є засобом позитивної мотивації учнів на уроках. Можливо, фотографуючи і сприймаючи красу душею, хтось з учнів стане професійним фотографом, поетом чи відомим художником-пейзажистом